РОБОТА КРАЄЗНАВЧОГО ГУРТКА

Презентація

Керування якістю 

навчально-виховного процесу і управління 

в загальноосвітній школі

Презентація

«Розвиток критичного мислення

на уроках історії»

І. Методична частина:

1. Переваги критичного мислення

Критичне мислення – це процес пізнання:

1.      збирання інформації;

2.      аналіз, синтез;

3.      порівняння;

4.      інтерпретація і вироблення адекватних практичних дій.

Технологія критичного мислення заснована на:

1.      творчому співробітництві вчителя та учня;

2.      розвитку в дітей аналітичного мислення;

3.      аналітичному підході до будь-якого навчального матеріалу;

4.      постановці проблемі і пошуку оптимальних шляхів її розв’язання.

2. Методи розвитку критичного розвитку на уроках історії.

Пошук логічних зв’язків. Метод допомагає дітям засвоїти елементи логічного мислення. Учням пропонується невеликий текст, що містить історичну інформацію і до нього висновки, серед яких є логічні та помилкові. Завдання школярів – з’ясувати, які з них правильні, а які помилкові.

Пошук аналогій. Метод ефективний під час роботи з термінами. Вчитель називає термін, а учні знаходять аналогічний серед вивчених раніше.

Перекладач. Метод використовується для кращого засвоєння термінів, визначень. Вчитель називає термін, пояснює його значення. Учні повинні перекласти почуту фразу з наукової мови на загальнодержавну, висловлюють різні варіанти. Найбільш чіткі записують у розділ зошита «Терміни».

3. Застосування методів критичного мислення.

Це дотримання послідовності, поступовості (від простого до складного). Кожен метод – «ключ» до теми. Краще менше та краще. Не виходить? Розпочніть спочатку. Реалізація цих методів не вимагає спеціальної підготовки класних приміщень чи особливого наочного забезпечення.

  

ІІ. Практична частина:

Для прикладу візьмемо приклад методу розпізнавання інформації. В ньому учні вчаться розрізняти факти і погляди (точки зору). Як правило, в класичному варіанті цього методу учням пропонується кілька речень. Вони позначають, в яких з них подано факти («ф»), а які висвітлюють певні погляди («п»). У більш розгорненому варіанті можна використовувати взяті з Інтернету й особливо його каналу Ютуб відео, що часто-густо передають суб’єктивний огляд подій та постатей історій, а об’єктивності явно бракує. Критичне ставлення до висвітлення історії цими засобами варто розпочинати вже мало не з перших уроків предмету, оскільки діти вже досить рано отримують доступ до мережі і тому мають усвідомлювати різницю між тим, що могло бути насправді, а що надумане та інколи навмисне. Приклади таких відеоматеріалів з теми «Кіммерійці, скіфи та сармати на теренах України.» (6 клас, інтегрований курс історії):

1. https://www.youtube.com/watch?v=LhNvelbx-Hc

2. https://www.youtube.com/watch?v=_vUGjp7DeMo&t=515s

3. https://www.youtube.com/watch?v=SL8YX7bWshk

4. https://www.youtube.com/watch?v=El-v6bbtM9o

5. https://www.youtube.com/watch?v=pJ1mTcGPbXk

6. https://www.youtube.com/watch?v=rxqhVeSP89w

Підсумок

Результати використання технології критичного мислення у процесі вивчення історії:

·        висока позитивна динаміка навчального процесу;

·        спираючись на опрацьований матеріал, учні вільно аргументують свою думку, вміють вільно говорити;

·        інтерпретують факти, події, явища, процеси;

·        вміють приймати обґрунтовані та виважені рішення;

·        активізується пізнавальна діяльність школярів;

·        учні ефективніше опановують основні історичні знання, вміння та навики;

·        здатні критично опрацьовувати і практично використовувати отриману інформацію;

·        зростає рівень учнівських компетенцій.

Батьки і діти: конфлікт чи взаєморозуміння (виступ на батьківських зборах)

Презентація

Правовий тренінг в 9-осу класі на тему 

"Вчитель-учень: як уникнути конфліктної ситуації."

Презентація

Іван Огієнко - окраса нації.

Презентація

Культура поведінки в школі

Презентація