суботу, 28 листопада 2015 р.
четвер, 19 листопада 2015 р.
середу, 18 листопада 2015 р.
Урок з історії України
в 10 класі
на тему
"Україна напередодні
Першої світової війни"
ТЕМА: «Україна
напередодні Першої світової війни».
Вчитель: Ми продовжуємо вивчати тему «Україна напередодні
Першої світової війни».
І. Рівно 100 років
тому почалася І світова війна, в якій Україна була найважливішим об’єктом
через вигідне географічне положення.
Сто років українське
військо заявило про себе на весь світ, звитяжно воюючи з російською армією.
ІІ. Сприйняття та
усвідомлення навчального матеріалу.
Тема: «Україна
напередодні Першої світової війни».
План.
1.Заснування Головної
української ради.
2.Формування легіону
УСС.
Сьогодні на
уроці ми повинні:
- довести, що легіон
УСС – цвіт української нації;
Проаналізувати:
- суть стрілецької
ідеї;
- характер
національного руху в роки війни.
Вдосконалити
вміння:
- вчитися, самостійно
здобувати знання;
- працювати над
текстом підручника (аналізувати, складати план, опорні схеми);
- формулювати
висновки;
- порівнювати
історичні події;
- рецензувати
відповіді товаришів;
- працювати в парах,
групах, допомагати один одному під час роботи на уроці.
Проблемне питання:
У чому полягала
трагедія українського народу у І світовій війні?
Мотивацією до роботи на уроці є слова Є.Коновальця:
«Прийде час, коли не словами будемо з’ясовувати суть невмирущої стрілецької
ідеї».
- Як ви розумієте цей
вислів?
- Спростуйте або
підтвердіть цю думку (революція гідності, Майдан, АТО).
І. 1.Завдання
до класу:
За картою
України на початку ХХ
ст. прослідкуйте межі губерній і областей Російської імперії та складових
частин Австро-Угорщини.
2. Завдання до класу:
Проаналізуйте стратегічні плани
воюючих держав щодо України.
Спільне: проти
національного руху
Австро-Угорщина
Росія
Висновок: Українців ніхто не запитував, чого вони
прагнуть та чого чекають від урядів європейських країн.
3.Завдання до
класу:
Висловіть
своє судження:
Карта-карикатура: «Війна – це
тир, де цілий світ мішені»
(ознайомлені із
курсу (Ліна Костенко)
всесвітньої історії)
Висновок: Війна – це зло, від якого народ якого
потерпає народ. Україна – мішень для ворогів через вигідне географічне
положення.
4. Завдання до
класу: робота в парах
Як ставилися до війни
політичні організації в Західній та Наддніпрянській Україні?
Чому
політична еліта українства
мала різні погляди на події І світової війни?
І група-В Західній
Україні: СВУ, ГУР.
ІІ група-В
Наддніпрянській Україні:ТУП, УСДРП, Карпатсько-Руський визвольний комітет
ТУП: - на підтримку Росії;
- автономію;
- нейтралітет.
УСДРП: розкол
партії:
- Петлюра – на боці
Російської імперії;
- Винниченко - за
автономію України;
- засудили війну.
- Карпато-Руський визвольний комітет:
- Київ, емігранти з
Галичини;
- за возз’єднання
всіх українських земель у складі Російської імперії;
- заклики до галичан:
«Зустрічати російські війська як визволителів».
Комітет
Південно-Західного фронту Всеросійського Союзу земств і міст:
- Підтримка російської армії;
- Лідери українського національного
руху: Д. Дорошенко, А. В’язлов.
Підсумок:
- Про амбіції лідерів
України;
- Ведуть до розколу в
національному русі.
Висновок:
1. Різне ставлення до
війни політичних організацій, партій Наддніпрянської України (як і сьогодні)
Завдання до
класу: робота в парах
Скласти
тезисний план
1.Проаналізуйте ставлення до війни політичних партій
Західної України, зокрема СВУ (повідомлення учениці)
СВУ: 04.08.1914р.
Лідери: А. Жук, Д. Донцов, В. Дорошенко
Програма: «Наша платформа»
- співпраця з урядами
Німеччини, Австро-Угорщини з метою визволення України;
- самостійна Україна
у формі конституційної монархії;
- демократичний
устрій;
- самостійність
української церкви;
-
культурно-просвітницька робота (читальні школи, курси);
- формування
українських дивізій (сірожупанна і синьожупанна)
Відозва «До українського народу в Росії».
Звернення: «До
громадянської думки Європи» (про агресію Росії щодо Галичини), (прохання до
усього світу про допомогу).
Висновок:
1. У Західній Україні
політичні організації негативно ставилися до І світової війни:
2.Висували ідеї
самостійної України.
Краєзнавчий
матеріал:
У Запитові в 1914р.
проживало 1405 чол., з них 1370-українці, 20 поляків та 20 євреїв.
У Західній Україні
перемагав здоровий рух, хоча були і московські симпатії в селі, москвофіли (Історія
Запитова, Б. Лаба)
Збір коштів для
поранених російських вояків.
Висновок:
До І світової війни в
Запитові переважали москвофільські настрої.
Історія – «вчителька
життя», повторюється по висхідній лінії, тому історію необхідно вчити, робити
висновки, уроки.
ІІ. Сприйняття та
усвідомлення навчального матеріалу.
1.ГУР
Завдання до
класу:
1 група:
охарактеризуйте діяльність ГУР. Складіть опорну схему. (як зразок: схема СВУ)
(підручник, § 9)
Зробіть
взаємоперевірку виконання даного завдання:
- які зауваження?
- порівняйте із
схемою на дошці.
Підсумок: виконання
завдань.
2 група: складіть порівняльну
таблицю: «Діяльність СВУ і ГУР»
Алгоритм порівняння:
- дата;
- лідери;
- програма.
Завдання до класу:
зробіть рецензію на відповідь товариша.
Відповіді учнів
ГУР:
02.08.1914р.
За: Австро-Угорщину і
Німеччину
Проти: Росії
Захист інтересів
українців в Австро-Угорщині.
Маніфест: «Росія є
історичним ворогом України»
1915р.:
ГУР в ЗУР
За автономію
1916р:
саморозпуск ЗУР, бо прогнозовано створення Польського
королівства великі права на Галичину
СВУ: 04.08.1914р. - 06.1918р.
- Львів
- східні українські
емігранти, які перед І світовою війною проживали у Львові;
- галицькі політичні
лідери
- голова: Д. Донцов
- за Австро-Угорщину,
Німеччину
- проти: Росії
- центр: Львів, Відень
- підтримали
Австро-Угорщину
- за самостійну
Україну - конституційну монархічну державу.
Діяльність:
- відозви, звернення
до: - українського народу в Росії,
- громадськості Європи
- проти Росії;
-
агітаційно-пропагандична робота в таборах військовополонених українців;
- заснували школи,
бібліотеки, читальні;
- із набраних
солдатів та офіцерів у таборах для військовополонених створювали українські
військові дивізії:
- сірожупанна – в
Австро-Угорщині;
- синьожупанна – у
Німеччині.
Ставлення до війни в
Наддніпрянській Україні:
На захист Росії
виступили:
1.група членів УСДП
на чолі з Петлюрою та газета «Українське життя» (редактор – Петлюра)
2.місцеві організації
загальноросійських партій (крім більшовиків)
3.Карпато-Руський
визвольний союз (ств. 29.07.1914р. в К.) з емігрантів (галицьких москвофілів),
які були за:
- возз’єднання
українських земель зі Східною Україною у складі Росії.
На захист
Австро-Угорщини:
- СВУ
- ГУР
- члени УСДП на чолі
з В.Дорошенком
- всі політичні
партії Австро-Угорщини.
Засуджували війну:
- більшовики: за
поразку свого уряду, проти царизму, частина української соціал-демократії, які
видавали в Женеві газету «Боротьба»;
- інша частина
українських соціал-демократів (В.Винниченко);
Гасло «Геть війну!»
Підсумок: виконання
завдань.
3 група: Словник: Маніфест - …
Проаналізуйте
документ «Маніфест…»
Дайте відповідь на
питання:
Якби ви жили
у 1914 році і цей документ потрапив до Вас – яку позицію Ви зайняли б? Чому?
Чи актуальні
ці положення сьогодні? (плюралізм
думок)
- Складіть тезисний план документа
(3хв.):
1. поразка
Росії визволення України;
2.
Україна в ряді народів Європи;3.суспільство
не спостерігач, а учасник подій;
4. віддати всі свої
матеріальні і моральні сили на те, щоб історичний ворог України був розбитий
5. до
бою за ідеал,який з’єднує всіх українських громадян;
6. вільна Україна.
Висновок:
- Яке із даних
положень Вам найбільше імпонує? Чому?
Основні
положення «Маніфесту»:
- Поразка
Росії визволення України
-
Україна в Європі-
Суспільство учасник подій-
Матеріальні, моральні сили для поразки Росії
- Битва за ідеал
Бесіда:
- хто міг скласти
такий документ?
- чому СВУ, ГУР
підтримували Австро-Угорщина?
Висновок:
Дискримінація
українців пронизувала все суспільне життя.
Бесіда «Які
ідеали в сучасної української молоді?»
- Єдність суспільства;
- Вільна Україна.
Завдання до
класу:
Оцініть
сутність змін, що
відбулися в національно-визвольному русі з початком І світової війни
(радикалізм, ідея самостійної України, плюралізм поглядів, різні напрямки,
течії)
Висновок:
Зміни в
національно-визвольному русі впливали на свідомість українців. Населення
земель, що перебували у складі Австро-Угорської імперії висловлювалися за ідею
політичної самостійності України; у складі Росії – за автономію України у
складі Федеративної Росії
П.2.
Формування легіону УСС.
Учні отримали
випереджаюче д/з.
Завдання до класу: доведіть, що легіон УСС – гордість України,
приклад для наслідування
Вчитель:
Створені в розпал І світової війни. Це була армія справжніх інтелігентів,
носіїв високих ідей і благородних ідеалів.
УСС – єдина
армія того часу, якій противники не закинули факту звірств, мародерств,
насильств щодо полонених чи населення
Інтелігенти
УСС
високі ідеї
Благородні ідеали
єдина армія без звірств і мародерств
Завдання
учням:
Проаналізуйте
документ з підручника:
-З якою метою
сформувався легіон УСС?
Складіть план.
Текст
документу:
«Ми, українці,
повинні бажати, щоб від Росії відірвали всю Україну з Києвом, Полтавою,
Черніговом, Харковом, Донщиною, Кубанщиною та берегами Чорного моря. З такої
великої землі утворено би, напевно, самостійну українську державу з
столицею в нашім стародавнім Києві…»
План
1. Від Росії
відірвати всю Україну.
2. Самостійна
Українська держава.
Підсумок:
Робота над
опорною схемою «УСС».
Прийом «Фотоспалах»
(розвиток вмінь учнів складати опорні схеми, орієнтуватися у великому за
обсягом матеріалі)
Повідомлення
учнів.
Методичний
коментар:
Учні класу об’єднані
у групи –«курені».
Курінь
«Кам’янка»:
- учень
демонструє і пояснює
свій вибір;
- емблему;
-«Проживаємо у
Кам’янка-Бузькому районі. Місто Кам’янка-Бузька – наш районний центр, на якому
зображене каміння, якого багато у всій окрузі. Ймовірно, звідси походить назва
міста».
Отримали випереджаюче домашнє завдання: дослідити
символіку, вишкіл УСС.
Символіка УСС:
Жовто-блакитний прапор
Блакитне полотнище із
золотистим обрамленням.
З одного боку – Архистратиг
Михаїл.
З іншого – емблема УСС
Символ УСС – червона калина
Гімн
Присяга
Вишкіл
ВИШКІЛ (навчання):командував Мирон Тарнавський,
потім Григорій Коссак
- 1916р.: вишкіл УСС підпорядковано ви
шкільній групі німецької Південної армії.
Командувач: принц Оскар Гогенцоллерн.
Майже 7 тисяч старшин
і бійців УСС отримали бойовий вишкіл від німецьких інструкторів. Тому, в
майбутньому, частина УСС були найкраще вишколеними, навченими частинами УГА.
НАГОРОДИ УСС:
- Хрест Легіону УСС або
Гуцульський хрест
УСТРІЙ УСС
Про поповнення частин
УСС турбувалася резервна сотня. Збірні станції, пункти були у Львові,
Станіславові, Відні. У Відні й була Бойова Управа (командування) УСС.
На Волині було 3
комісаріати, які:
1. Керували освітньо-виховною справою.
2. Організовували українське шкільництво,
пресу.
Військова
система рангів
Вигляд
Словник:
- кокарда – бант,
лента, складена петлями і складками; зібрана в коло;
- канитель – тонка
нитка, що використовується для вишивання;
- галун – тасьма або
стрічка;
- мазепинка –
головний убір українських військовиків УСС.
Полк – синій колір петлиць і
золотий метал для зірочок, галунів, ґудзиків.
Штаб-офіцер: на петлицях – золотий
галун із зірочками, гаптованими зі срібної канителі.
1915: рік Міністерство
оборони Австрійської імперії замість шестипроменевих зірочок ввело
чотирьохпроменеві. Чіпляли їх не трикутниками, а в ряд.
1916: новий однострій
– кольорові петлиці замінено кольоровими вертикальними смужками
(жовто-блакитними)
На комір кріпилися
знаки розрізнення.
Звання:
сотник, четар.
Краєзнавчий
матеріал
Група дослідників
інформаційного центру «Червона калина» взяла інтерв’ю у внучки Р.Сушка.(із села
Ременів) Портрет.
Повідомлення про
Романа Сушка
Підсумок
УСС – приклад
для наслідування для сучасної молоді;
гордість
України
Курінь
«Запитів»:
Учень пояснює
зображення, девіз герба смт Запитів, який покладено в основу емблеми:
«Під покровом
Архистратига Михаїла – до зростання добробуту через працьовитість, як у
бджілок».
Завдання: доведіть, що вояки УСС – творчі особистості,
інтелектуали.
Мелодія «Човен хитається»
Демонстрація
зображень:
Портрет
Р.Купчинського,
Повідомлення про
творчість, поезії.
Портрет
Б.Лепкого.
Повідомлення про
творчість.
Підсумок
УСС – цвіт
української нації.
Робота над
проблемним завданням.
Слайд: село Жовтанці.
Братовбивча війна.
Поч. ХХ ст.: зростання національної свідомості;
- висування ідеї:
створення незалежної української держави
Українська
громадськість береже пам’ять про січових стрільців, моляться за тих, хто віддав
душі за Україну.
Поховання УСС є і в
нашому районі: в лісі у Новому Яричеві, Дідилові, Убинях, Соколові.
У Спасі – могила
останнього січового стрільця – Семена Дяківського.
Виставлення
та мотивація оцінок.
Д/з: §9
Мелодія «Човен хитається»
ВЧ: Ми - напередодні свята українського війська.
Дівчата дарують кокарди майбутнім захисникам України. (Кокарди самостійно
виготовлені на уроках трудового навчання)
Мелодія «Ой у
лузі червона калина похилилася»
Підписатися на:
Дописи (Atom)